29 травня 2020 році відбувся III Форум «Integrity in what we do/Доброчесність у наших діях». Організатори Форуму: компанія Ferrexpo, платформа міжнародних освітніх програм та сертифікацій House of Knowledge за підтримки Всеукраїнської Мережі Доброчесності та Комплаєнсу і Ради бізнес-омбудсмена (РБО). Форум було присвячено просуванню питань доброчесного ведення бізнесу шляхом об’єднання зусиль. Під час Форуму обговорювалися питання сталого розвитку бізнесу в умовах пандемії, гендерних стереотипів, впливу ділової репутації на імідж компанії, а також будуть розглянуті практичні кейси щодо наслідків недобросовісної поведінки.
Зібрали ключові тези спікерів щодо важливості сталого бізнесу і для чого це організаціям
Ріст як базова характеристика
Ріст – це базова характеристика усього, що нас оточує: ростуть дерева, розмножуються бактерії, розширюється Всесвіт. У той же час населення світу постійно зростає і воно постійне хоче отримувати кращий рівень життя, cаме тому є вимога до росту економіки. Саме тому ВВП став ключовою характеристикою рівня життя.
Засновниця платформи Earth Day Ukraine, партнерка активаційної агенції “Adsapience”, Наталія Боярчук розповіла про головні концепції зростання в світі та необхідність підтримки sustainability (стійкості).
За її словами, за останні роки ми дуже сильно розвинули консюмеризм: набагато більше споживаємо калорій, електроенергії. Маємо зараз 10 тис. кг речей на людину, порівнюючи з 20 кг доісторичної людини. Проте рекордсменом у збільшенні є інформація – в 1 трлн разів більше знаходиться інформації у вільному доступі. Це зростання точно дає людству переваги – рівень комфорту, збільшення тривалості життя, покращення рівня здоров’я. Але з іншого боку, ми знищуємо біосферу, впливаємо на зміну клімату, соціальні диспропорції в суспільстві стають все більш масштабними. Під великим питанням стоїть зростання рівня щастя – черги до психологів збільшуються, депресія стає все більш розповсюдженою. Саме тому сьогодні перед науковцями стає питання: як знайти баланс між соціальним благополуччям, економічним зростанням та навколишнім середовищем. Стійкий розвиток якраз і намагається відповісти на це питання.
Цілі ООН як шлях до cталості
Є два принципи sustainability: цілі ООН та погляд великих приватних інвесторів. У 2015 році ООН розробила рамку з 17 цілями, які допомагають компаніям та світу впроваджувати принципи стійкості в життя. Під цими цілями підписалися майже всі держави.
Клавдія Шевелюк, національна консультантка ПРООН зі сталого розвитку, на Форумі назвала найголовніші глобальні тренди найближчого часу – зміна клімату, міграція, демографічний вибух, глобалізація, технологічний розвиток, здоров’я, прозорість компаній.
Компанії мають бути відповідальними та впроваджувати цілі ООН в роботу свого підприємства, аби бути лідерами серед конкурентів. Спеціальна комісія The Business & Sustainable Development Commission, ще в 2017 році підрахувала, що впровадження цілей ООН збільшує доходи на 12 трлн доларів до 2030 року. І, звичайно, впливає на кожну окрему компанію, адже споживачі надають перевагу компаніям, які соціально відповідальні.
Головні причини, які наштовхують компанії впроваджувати цілі сталого розвитку:
Стійкість завдяки великим інвесторам – комплаєнс
Проте є другий погляд на принципи стійкості – це погляд великих приватних інвесторів, які зрозуміли, що ризики зростають і їх треба якось зменшити за допомогою соціальних принципів та комплаєнсу – вони допоможуть створити стійкість в бізнесах та за їхніми межами. Комплаєнс (відповідність) – це здатність компанії відповідати нормам та правилам, бути відповідальним за ведення бізнесу. Якщо бізнес не контролює зони ризику, то у підсумку понесе збитки не тільки фінансові, а й репутаційні.
Потрібно контролювати процеси на кожному етапі, перевіряти контрагентів, їхніх власників та обов’язково слідкувати за порядністю колективу.
На форумі партнерка та керівниця антикорупційного комплаєнсу в АО Арцінгер Лана Сінічкіна сказала: “В комплаєнсі деталі мають значення – devil is in details. Технічні проблеми, відсутність правильних процедур підписання договорів приводять до негативних наслідків”.
Наталія Кривда, академічна директорка Единбурзької бізнес-школи та House of Knowledge в Україні сказала про це так: “Сьогодні змінюється стратегічний підхід до комплаєнсу. Треба говорити не про кризу, а про відновлення, ми все одно вийдемо з цієї кризи. Стратегічний підхід до комплаєнсу – створення довіри всередині компанії, довіри для клієнтів, партнерів і спільноти в цілому. В курсі MBA “Лідерство” Единбурзької бізнес-школи вже вводиться термін «мудрість» у новому значенні. Мова йде про здатність витягувати сенси, «прозирати» крізь різні системи і виносити зважені судження, що ведуть до ефективних рішень. Найбільше цінуються ті лідери, які мають цю здатність і розуміють, що комплаєнс – це ціна життя та корпоративного успіху”.
Складний регуляторний ландшафт також примушує до нового розуміння відповідності. “Організації, які переходять з позиції «комплаєнс збільшує вартість ведення бізнесу» на позицію «комплаєнс – це стратегічна цінність», можуть отримати значну конкурентну та економічну перевагу та створити довіру. Така трансформація, мабуть, критична як ніколи. Тому що сьогодні єдина справді солідна валюта – довіра”, відзначає пані Наталія.
