Команда платформи House of Knowledge вже декілька років поспіль відвідує одну з найважливіших бізнес-подій України – Київський Міжнародний Економічний Форум. Ця подія щороку об’єднує представників бізнесу, влади та суспільства для обговорення ключових економічних питань та глобальних трендів. 

07 жовтня, в перший день КМЕФ 2021, відбулася дискусія “Освіта 5.0: наш мозок в новій реальності”. В ході дискусії визнані освітяни та науковці ділилися новітніми науковими відкриттями та трансформаційними освітніми підходами, які допомагають запрограмувати себе так, щоб стати ефективнішим та витиснути максимум з наших когнітивних потужностей. Це була надзвичайно цікава панель про нейронауку, мозок та освіту. Адже ми вже знаємо, що багато з того, що раніше працювало для освіти та розвитку, вже не працює. Але як мозок може адаптуватися до нової реальності?

Віктор Комаренко, канд. біол. наук, доцент, член Українського товариства нейронаук та Федерації європейських товариств нейронаук (FENS):

• Системне навчання дорослих людей протягом одного року «відсуває» на 4 роки деменцію.
• Не відкидайте користь комп’ютерних ігор – вони  покращують соціальні і когнітивні навички.
• Чи втрачається здатність навчатися з віком? Насправді, нові нейрони в деяких ділянках мозку створюються все життя. Нейропластичність посилюється через фізичні навантаження, легкій біг. Нам з вами необхідно активувати нейрогенез.

 Успішність  навчання залежить від генетичного фактору. Покращити когнітивні здібності можна через поведінкові формати, в першу чергу – фізкультура і спорт, сон, системне навчання.

 (Примітка команди: Вже і нейронауки підкреслюють важливість системного навчання! Це підтверджується результатами навчання наших студентів та випускників програм британського МBА Единбурзької бізнес-школи та Diploma in Procurement & Supply Королівського інституту з закупівель та постачання (CIPS), що представлені на нашій платформі вже багато років.)

Професор Юрій Гогоці, всесвітньо відомий український науковець в галузі хімії, матеріознавства та нанотехнологій:

• Раніше, коли люди були зайняті виживанням і сексом – це забирало багато  сил. Тепер, аби на відстати, варто думати!
• Діти думають по-іншому – їм властива  мультизадачність.
• Необхідно приймати диференціації в освітньому середовищі – і ніколи не припиняйте вчитися. І беріть бенефіти від медіа і мереж.

Для когнітивних здібностей дуже корисна багатомовність!

•  Україна має не наздоганяти,  а створювати. 
•  Роль вчителя в процесі навчання. Вчитель має допомагати інтерпретувати знання.

 (Примітка команди: Саме тому студенти МБА-програми Единбурзької бізнес-школи в Україні навчаються в класах з професійними тьюторами-практиками, які є “провідниками до знань” і завдання яких допомогти управлінцям добре засвоїти концепції та інформацію і зробити це ефективніше, ніж при самостійному вивченні матеріалів курсів програми)

Сергій Данилов, засновник та СЕО Beehiveor Academy and R&D Labs, PhD, нейробіолог:

• Ми адаптуємося. Від змін ми можемо страждати. У свою чергу діти можуть потрапити в «середину шторму навчання», до якого докладають зусилля. Необхідно всіх позбавити стресу від навчання. 
• Сьогоднішній тип споживання інформації виглядає наступним чином: ми не зосереджуємося, а ковзаємо! Інформація схоплює нашу увагу, виробляються дофомини і нам видається, що таке скролення стрічки приносить задоволення.
• Продовжується зростання тривожних розладів.
• Комунікація – головне! Потрібне соціальне спілкування!

Ми зруйнували світ, який будували останні  200 років. Руйнуємо школу, яка обслуговувала цей світ, – вона вже так не буде працювати.

Валерія Заболотна, ректор Академії ДТЕК:

• Згідно з дослідженням PWC, пандемія призвела до того, що дорослі готові інвестувати в навчання.
• Щодо України. В Україні понад 80% людей мають вищу освіту, але ми «нація безробітних бакалаврів», на жаль. 
• В фокусі має бути перенавчання дорослих, в яких мало часу для навчання. В цьому процесі інтерактивність має стати однією з ключових рис – дорослий під час навчання має активно самостійно шукати інформацію, вирішувати конкретну нагальну задачу тут і зараз.

Дуже актуальною є персоналізація навчання для дорослих, ґрунтуючись на тому, що кожна людина вже знає, що їй потрібно і, насправді, як вона може чи вміє вчитися. 

Валерія Заболотна:

• Про те, за якими талантами майбутнє. Людські навички, а не просто іронічно оцінюванні  «софт скілз» – критичне мислення, креативність, вміння комунікувати. Для керівника комунікація – це hard skill, ключова навичка, а не nice-to-have.

Віктор Комаренко:

• Чи можна хакнути роботу мозку? Так, можливо коректно покращувати роботу мозку. 
• Чи корисні ноотропи? Маємо пам’ятати, у всіх нас різна чутливість до цих речовин, адже у когось можливе надмірне збудження. Не має однозначного ефекту, але доведена корисність для  хворих, але для  здорових людей – ні.
• Що має позитивний ефект для організму? Фізкультура і спорт активують імунну систему, адаптивні можливості, посилюють нейрогенез. Саме так можливо природно хакнути мозок.

Сергій Данилов:

• Про біохакінг. Говорячи про біохакінг, чи дозволите ви зробити собі «дірки» в голові? Були експерименти на щурах. Це дуже неприємно, і можливі ускладнення. 
• Про Ілона Маска. Головне питання – як ми як суспільство будемо дозволяти використовувати такий хакінг? Ілон Маск і його експерименти – не про всіх та не для всіх. Вони важливі для паралізованих людей, пацієнтів з пошкодженими функціями мозку, для післяінсультних станів. Маск не зробив революцію, але підштовхнув розвиток. 
• Як працює біологія та експеримент. Біологія працює через хімічну регуляцію. Згадаємо експеримент з амфетамінами. Одним студентам давали амфетаміни перед іспитом, а іншим плацебо. На виході рівень успішності був приблизно однаковим. Це свідчить про те, що ми більше хочемо вірити, що допінг працює, ніж він реально працює. 
• Про спортсменів. У спортсменів вищого рівня техніка практично однакова (у перших з топ-20). Різниця – в їх психології. Тому краще працювати в цьому напрямку.

Віктор Комаренко:

• Про формати навчання. Навчання – природна потреба мозку. Але треба створити комфортні умови для навчання. Потрібно так організувати освітній процес, щоб студенти «природньо» були мотивовані. Дизайн процесу навчання має значення! 
• Що не так з онлайном? 75% учителів не хочуть вчити онлайн. 2/3 вчителів вважають, що діти списують онлайн. До того ж, на папері краще сприймається інформація.

Онлайн чи офлайн? Знання може передаватися онлайн, але необхідно винайти нові формати, а не просто «говорящая голова». Онлайн не можна отримати соціальний контакт! А без контакту з живим вчителем/викладачем ми в навчанні не зможемо вийти на трансформаційні (!) зміни в самій дитині/людині.

І дякуємо за влучну модерацію Зої Литвин, засновниці новаторських освітніх ініціатив.